АНОТАЦІЯ

Желобицький Я. К. Трансформація ціннісних пріоритетів розвитку національної економіки. – Кваліфікаційна робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка. – Державний торговельно-економічний університет, Київ, 2023.
У дисертаційному дослідженні представлено всебічне висвітлення сутності ціннісних пріоритетів у царині економічної діяльності людини, зокрема, ролі ціннісних пріоритетів в розвитку національної економіки, у модифікації економічної поведінки особистості. Необхідність розгляду ціннісних пріоритетів у такому контексті зумовлено тим, що сучасні суспільні цінності зазнають кардинальних трансформацій під впливом, з одного боку, складної ситуації України на воєнно-політичній арені а з іншого – стрімких євроінтеграційних процесів. Суголосно визначеному колу наукового огляду заявленої проблематики у роботі визначено сутність та місце ціннісних пріоритетів у системі економічних відносин, обґрунтовано роль рівня розвитку економічних свобод у якості значущого чинника розвитку ціннісних пріоритетів, висвітлено механізми взаємодії та взаємовпливу ціннісних пріоритетів суспільства та розвитку економіки, детально проаналізовано стан та виявлено закономірності розвитку ціннісних пріоритетів в умовах євроінтеграційних процесів, представлено та охарактеризовано інституційні та етнокультурні детермінанти ціннісних пріоритетів, проаналізовано впливу ціннісних пріоритетів на ринкову мотивацію праці, розвиток підприємництва, культуру управління.
Для всебічного дослідження сутності ціннісних пріоритетів у царині економічної діяльності людини, а також ролі ціннісних пріоритетів в розвитку національної економіки та модифікації економічної поведінки особистості було використано загальнонаукові та спеціальні методи, та системи сучасних методів, які ґрунтуються на сучасних теоретико-методологічних підходах.
У першому розділі представлено теоретичні засади трансформації ціннісних пріоритетів у системі економічних відносин. Зокрема, розкрито сутність та місце ціннісних пріоритетів у системі економічних відносин, розглянуто актуальний рівень економічних свобод як важливої об’єктивної детермінанти розвитку ціннісних пріоритетів суспільства, проаналізовано особливості взаємодії ціннісних пріоритетів та розвитку економіки в умовах євроінтеграції. Встановлено, що феномен цінностей внаслідок свого комплексного характеру, а також складності, багатовекторності, динамічності та ієрархічності, має міждисциплінарний характер та вивчається багатьма гуманітарними науками. Визначено, що цінності у сучасній науці тлумачаться як провідні, найбільш важливі за значенням та вартістю об’єкти, ідеї, ідеали, орієнтири, інтереси для особистості й соціуму, які превалюють залежно від соціально-економічних, політичних, культурних та інших чинників розвиток суспільства. З’ясовано, що найбільш розвинені країни характеризуються розвиненим інститутом права власності, юридичною ефективністю, урядовою доброчесністю, сприятливим для ведення економічної діяльності оподаткуванням, ефективністю урядових витрат, сприятливим фіскальним кліматом, свободою ведення підприємницької діяльності, грошовою, торгівельною, інвестиційною та фінансовою свободою. Доведено, що рівень економічних свобод виступає об’єктивною основою розвитку ціннісних пріоритетів.
У другому розділі наведено детальну характеристику стану ціннісних пріоритетів в економіці України. Зокрема, здійснено комплексну оцінку стану ціннісних пріоритетів у національній економіці, розглянуто інституційні та етнокультурні детермінанти ціннісних пріоритетів в економіці України, розкрито вплив європейського світогляду на формування ціннісних пріоритетів в Україні. Виявлено повільні зміни в оцінках цінностей громадян за період 1996-2020 років та виділено три групи цінностей за пріоритетом: 1) робота; 2) сім’я, друзі, політика, релігія; 3) дозвілля. Констатовано низький рівень політичної зацікавленості та участі у політиці громадян України. Проаналізовано динаміку зміни фінансового стану та задоволеності життям українців впродовж 1996-2021 років та встановлено, що вона носить маятникоподібний характер. Завдяки масштабній аналітичній роботі виявлено світоглядну готовність українців до демократизації та євроінтеграції, зростання рівня підтримки вступу до ЄС, посилення громадянської ідентичності. Крім цього, зафіксовано значне посилення превалювання цінностей виживання, що зумовлюється подіями російсько-української війни.
Третій розділ дисертації містить детальну характеристику основних напрямів трансформації ціннісних пріоритетів України в сучасних євроінтеграційних умовах. Обґрунтовано, що ціннісні пріоритети виступають регулятором економічної поведінки та чинником стабільного розвитку суспільства, а також розглянуто специфічні особливості становлення вітчизняної ринкової мотивації за європейськими стандартами. Встановлено, що ціннісні пріоритети, будучи регуляторами економічної поведінки, впливають на всі сфери виробничої діяльності громадян та їх ринкові трудові мотиви. Розглянуто типологію економічної поведінки залежно від ключових цінностей громадян України, їх відношення до формальних та неформальних інститутів, що включає наступні типи поведінки: підприємницька поведінка, інноваційна поведінка, мобільно-міграційна поведінка, демографічна поведінка, інвестиційна поведінка, освітньо-галузева поведінка, професійно-трудова поведінка (споживча, особистісно-господарська), фінансова поведінка, кредитна поведінка. Дана типологія відображає те, яким чином патерналістські установки, превалюючі цінності виживання та традиційні цінності позначаються на діяльності у перерахованих сферах.
Встановлено, що основні групи цінностей представлено у Національній економічній стратегії. У результаті дослідження доведено, що орієнтація на права і свободи визначає споживчу, мобільно-міграційну, інноваційну, освітньо-галузеву, демографічну, підприємницьку поведінки; орієнтація на забезпечення економічних свобод визначає низький рівень підприємницької активності, трудові міграційні процеси, низький рівень інноваційності, інвестування, наукових досліджень та розробок, депопуляцію населення; орієнтація на патріотизм та державну спроможність позначається на низькому рівні довіри до інститутів, інноваційній, інвестиційній, кредитній, фінансовій поведінці громадян. Обґрунтовано позитивні ефекти євроінтеграції на кожну з перерахованих сфер економічної поведінки громадян.
У загальному підсумку дисертаційного дослідження зроблено висновок про взаємозв’язок провідних ціннісних орієнтирів та стану економіку країни, що опосередковується специфікою економічної поведінки громадян. У свою чергу ціннісні пріоритети безпосередньо залежать від таких чинників як рівень розвитку та тип економічної культури як сукупності норм регулювання економічної поведінки, а також змістовні характеристики та конкретне наповнення актуальних економічних свобод.
Ключовим висновком проведеної роботи у рамках дисертаційного дослідження є підтвердження постулату тривалої динаміки трансформації цінностей, що розтягнута у часі та відбувається протягом тривалих часових відрізків, а також відносної рівнозначності базових цінностей для громадян.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
на основі всебічного аналізу основних ціннісних орієнтацій, що проявлялися за роки незалежності України, детально розкрито особливості взаємозв’язку ціннісних орієнтацій українського суспільства та основних типів його економічної поведінки з урахуванням напряму культурно-ціннісної трансформації;
дістали подальшого розвитку: диференціація ключових груп цінностей відповідно Національній економічній стратегії та визначення відповідно цих груп особливостей економічної поведінки громадян України, що свідчить про наступне: 1) орієнтація на права і свободи визначає споживчу, мобільно-міграційну, інноваційну, освітньо-галузеву, демографічну, підприємницьку поведінки; 2) орієнтація на забезпечення економічних свобод визначає низький рівень підприємницької активності, трудові міграційні процеси, низький рівень інноваційності, інвестування, наукових досліджень та розробок, депопуляцію населення; 3) орієнтація на патріотизм та державну спроможність позначається на низькому рівні довіри до інститутів, інноваційній, інвестиційній, кредитній, фінансовій поведінці громадян; питання визначення ключових особливостей, що характеризують цінність як наукове поняття: багатовекторність (різносторонність трактування однієї цінності), суперечливість (різна інтерпретація однієї цінності в різні періоди часу), інтегрованість (здатність об’єднувати або роз’єднувати громадян відповідно їх набору пріоритетів), циклічність (повернення до окремих категорій цінностей в певні історичні періоди), динамічність (постійними змінами у пріоритетах залежно від соціального-економічного розвитку країни) та ієрархічність (превалювання одних цінностей над іншими);
вдосконалено: розуміння поняття ціннісних пріоритетів як провідних, найбільш важливих за значенням та вартістю об’єктів, ідей, ідеалів, орієнтирів, інтересів для особистості, соціуму, які превалюють залежно від соціально-економічних, політичних, культурних та інших чинників розвитку суспільства; положення економічної теорії цінностей – зокрема, підтверджено постулат тривалої динаміки трансформації цінностей, що відбувається дуже поступово, протягом досить тривалого часового проміжку, а також відносної рівнозначності базових цінностей для громадян; класифікацію цінностей з виділенням таких їх типів як національні, духовні, політичні, економічні, правові на особистісному та суспільному рівнях; положення про зміст та конфігурацію трансформації цінностей під впливом суттєвих політичних, геополітичних зрушень, що відбувалися в Україні протягом 2014-2022 рр.
Практичне значення результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для розширення методичного інструментарію аналізу стану та тенденцій соціально-економічного розвитку України, вдосконалення процедурних засад здійснення моніторингу виконання стратегічних програмних документів та механізмів забезпечення контролю за використанням коштів держбюджету. Їх можна застосовувати під час проведення заходів виховної, національно-патріотичної, морально-етичної, художньо-естетичної, духовно-просвітницької роботи серед здобувачів середньої та вищої освіти. Зокрема, результати дисертаційного дослідження впроваджено в наукову, освітню, громадську, релігійну діяльності окремих українських наукових й освітніх установ, громадських і релігійних організацій.