Нещодавно із США повернулася чергова команда київських лікарів-неонатологів, яким пощастило ознайомитися з медичною практикою західних колег. Приймав наших фахівців в одному з кращих неонатологічних відділень США доктор Рональд Хокстра, який є дуже авторитетним експертом у цій сфері. Вже 4 роки він тісно співпрацює з українцями, регулярно запрошує їх до себе в клініку, сам приїжджає з відповідними візитами, ділиться досвідом. Нерідко робить подарунки у вигляді технічного забезпечення.
Почалася співпраця у 2006 році за ініціативою пана Рональда і його київських колег: Ігоря Чермака, який очолює Київську міську лікарню No 1, ректора Інституту Екології та Медицини, голови комісії Київради з охорони здоров’я Михайла Салюти, і керівника молодіжного відділу Християнської медичної асоціації України лікаря-інтерна Ростислава Семікова.
Головний лікар Київської міської лікарні No 1 Ігор Чермак відзначає, що користь від цієї співпраці просто неможливо недооцінити: «Завдяки ініціативі фонду Шефердс і доктора Хокстри ми змогли відвідати кращі клініки США і налагодити співпрацю з багатьма з них. Окрім безцінного обміну досвідом лікарня також отримала від доктора Рональда у подарунок необхідне реанімаційне обладнання: апарати штучної вентиляції, інкубатори для виходжування недоношених дітей тощо. На цей момент один раз на рік наші фахівці їздять туди і завжди повертаються з приємними враженнями.»
У США існують дуже потужні клініки, що спеціалізуються саме на врятуванні життя недоношених дітей, вага яких є меншою за кілограм. Такою клінікою є Центральна дитяча лікарня у місті Міннеаполіс, штат Міннесота. За життя маленьких людей там боряться до останнього: «Ставлення до немовлят там як до повноцінної людини, вони постійно підкреслюють, що навіть ці 500 грам - це вже жива людина і до неї потрібно відноситися як до живої», - говорить лікар-неонатолог Людмила Шевченко. Таке скурпульозне виконання своїх завдань є ключем до успіху.
Коли доктор Рональд вперше відвідав Україну він був приємно здивований і відзначив, що у нас досить високий рівень лікувальної роботи, лише немає технологічної бази. І дійсно, повністю оснащені американські відділення шокували наших спеціалістів: «Різниці в медичних підходах у нас немає. Єдине, що у них дуже зручне технологічне оснащення, - говорить Ігор Чермак, - якщо лікареві негайно потрібні якісь дані, він зв'язується з медсестрою, і вже через 30 хвилин всі аналізи, які можна швидко зробити, у нього є в комп'ютері».
До того ж всі маніпуляції, які в Україні виконує лікар власноруч, там роблять медсестри вищої категорії. Апаратами займаються не лікар і не медсестра, а респіраторний терапевт - це окрема професія. В Україні ж, окрім відсутності технічної бази, у сфері неонтології існує дефіцит кадрів. Професія неонатолога в нашій країні не вважається прибутковою, тому не багато студентів-медиків обирають цю спеціальність, а йдуть на більш високооплачувані такі, як: хірург, гінеколог, анестезіолог. «У нашому відділенні працює лише 5 чоловік, і навантаження дуже велике, у США немає дефіциту кадрів. Те, що там робить 5 чоловік у нас робить один лікар», - відзначає Ірина Бердникова, завідуючий лікар відділення неонтології.
Неонтологія в Україні почала розвиватися лише в останнє десятиліття. Зараз у країні використовуються західні методики. До цього наші спеціалісти працювали за старою програмою. Ірина Бердникова коментує це так: «Якщо у США лікар більше покладається на амбулаторні результати обстеження, зроблені за допомогою високоякісного обладнання, то наші лікарі звикли спиратися на власну інтуїцію».
Зміни відбулися як у технічній сфері, так і у особистому підході. Проект «Здоров'я матері та дитини», за яким працюють в Україні з 2004-го року, передбачає також і психологічну зміну у роботі лікарів-неонатологів. Так, однією з ключових відмінностей, яку підкреслили наші лікарі, побувавши в клініці в Міннесоті, є стосунки між лікарем та пацієнтом: «Рональд говорить батькам правду про стан дитини, але з якимось позитивним акцентом: тобто він говорить, що є певні проблеми у маляти і в чому полягає небезпека, але завершує завжди тим, що зараз дитина почуває себе добре. Він знаходиться у постійному позитиві і батьки, хоча і переживають, але не так бентежаться, як зазвичай буває». Людмила Шевченко також була здивована, наскільки доброзичливими є стосунки між співробітниками: «Мені дуже сподобалися стосунки у колективі. Лікар дуже шанобливо ставиться до медсестер і підкреслює щодня, що медсестра – це мої очі і вуха».
Пан Рональд віруюча людина, і він переконаний, що лише з Божою допомогою зміг досягти таких значних успіхів у сфері медицини, та саме духовні принципи мотивували його допомагати українським колегам. Тепер наші фахівці можуть врятовувати життя маленьких людей ще з більш вірогідними шансами на успіх: «Я був дуже вражений ентузіазмом, з яким українські лікарі піклуються про матір і дитину. Вони такі уважні та освічені, але було очевидно, що їм не вистачало медичних засобів і сучасного обладнання. І ми знайшли шляхи співпраці».
Ігор Чермак розповідає про свого колегу: «Рональд – це, по-перше, поєднання якостей людських, душевних, професійних. Він єдиний з усіх лікарів, яких я бачив до цього дня, який є поєднанням святості, докторської майстерності і людяності. Більше б таких фахівців у нашій медицині!».
Нажаль в Україні ні держава ні приватні спонсори не вкладають достатньо коштів у сферу неонтології. Найбільш відомою організацією, яка займається проблемами новонароджених, є фонд Віктора Пінчука. У червні 2006 року він розпочав програму «Колиска надії», направлену на розвиток мережі сучасних неонатологічних центрів на території усієї країни. Але хіба один фонд може змінити цілу систему?
Будемо сподіватися, що наші чиновники, починаючи серйозні реформи у системі охорони здоров'я, скористаються не лише передовими світовими технологіями і знаннями, але й надаватимуть більшої уваги втіленню в нашу систему таких якостей, як духовність, християнська доброта, людинолюбство, що притаманні кращим фахівцям у сфері медицини у світі. Можливо, саме тоді реформи будуть здійснюватися не лише на папері.
Обкладинка релізу: УКРАЇНСЬКА ПРАВДА